Поклейка плівки Oracal - інструкція

Наклеювання плівки Oracal

Поради

Якщо ви хочете, щоби наклеєна вами вінілова плівка прослугувала відведений їй строк, а не відклеїлася чи зморщилася впродовж місяця, то вам варто дуже уважно поставитися до вибору плівки для того чи іншого завдання та огляду поверхні для майбутньої аплікації. Дуже важливо ретельно обробити поверхню перед монтажем плівки Oracal.

Необхідно мати на увазі, що не всі поверхні підходять для нанесення плівки. Якісне наклеювання плівки неможливо здійснити, наприклад, на неламіновану ДСП, побілені стіни, непофарбоване дерево, чорний метал та інші шорсткі поверхні. Поверхню перед наклеюванням треба дуже ретельно очистити від будь-якого хімічного та механічного забруднення (жиру, пилу, бруду, старої побілки). Проте для цього підходять не всі миючі та обезжирюючі засоби. Варто також звернути увагу і на рівність (гладкість) поверхні, тому що будь-яка подряпина, виїмка, пилинка будуть дуже помітними через плівку. Особливо це стосується тонких литих, глянцевих плівок. Матові ж плівки, навпаки, роблять такі огріхи більш непомітними.

У випадку потрапляння якогось сміття на клейовий шар його можна видалити, попередньо змочивши мильною водою.

Заломи та пом’ятості можна виправити, нагрівши пошкоджене місце феном.

Найкраще плівка клеїться тоді, коли вона добре і рівномірно натягнена під гострим кутом до оклеюваної поверхні.

Дуже важливо, працюючи над одним виробом, використовувати в роботі плівки одної серії та одного виробника. Тому що плівки різних виробників можуть мати різні технічні характеристики (зіступ-усадка, товщина). Особливо це стосується ламінування.

Ну, а тепер про все більш детально.

Єдиним матеріалом, на який можна монтувати вінілову плівку без попереднього очищення, є матеріал, вкритий спеціальною захисною плівкою. До таких матеріалів належать, наприклад, ПВХ, акрил, композит, полікарбонат.

Під час демонтажу захисної плівки зверніть увагу на те, що в більшості випадків в момент знімання плівки виникає статична напруга, і дрібні частинки сміття можуть притягнутися до чистої поверхні. Тому, приступаючи до зняття захисної плівки, необхідно робочий стіл і сам матеріал попередньо очистити вологою ганчіркою, можна обробити антистатиком.

Будь-який інший матеріал, навіть якщо він здається вам чистим, потрібно вважати забрудненим і, відповідно, провести очищувальні роботи. Якщо ж цим етапом знехтувати, то залишений дрібний пил на листах ПВХ чи олійна плівка на оцинкованих та алюмінієвих листах або інші масні плями можуть призвести до того, що плівка приклеїться погано або ж зовсім не приклеїться.

Для очищення та обезжирювання матеріалу найчастіше використовують розчинники, але необхідно враховувати те, що не всі вони надаються саме для такого очищення. Надто сильні розчинники можуть пошкодити пластик, розчинити фарбу, зробити матовою поверхню. Якщо ж розчинники містять олійні компоненти, то вони для цієї мети й зовсім не підійдуть. Рекомендовано використовувати ізопропіловий спирт або антисилікон (автомобільний). В крайньому разі ви можете скористатися етиловим спиртом або чистою горілкою. Якщо ж ви використовуєте будь-який інший розчинник, уважно читайте інструкцію. А ось використання миючих засобів побутової хімії – це не дуже вдале рішення для обробки поверхонь, оскільки такі засоби містять багато компонентів, які можуть погіршити адгезію плівки, до того ж вони часто недостатньо якісно обезжирюють поверхню.

Для найкращого склеювання основа і вінілова плівка повинні бути однакової температури. Для цього, наприклад, перед склеюванням їх треба тримати в одному приміщенні при кімнатній температурі не менше доби.

Кожен матеріал має свої особливості, тому різні поверхні по-різному готують до нанесення аплікації. Способи нанесення реклами будуть також різними в залежності від вибраного матеріалу.

Є два основних способи нанесення інформації на поверхню. Перший – це порізка та аплікація кольорових плівок Oracal, коли кожен елемент чи буква вирізається з кольорової плівки і потім наноситься на поверхню за допомогою транспортної плівки. Другий – це наклеювання листових плівок.

Це може бути і фон кольорової чи декоративної плівки, і повноколірне зображення. Якщо з останнім способом особливих труднощів не виникає, адже реклама наклеюється суцільним блоком, то при нанесенні рекламного тексту способом аплікації йому повинна передувати серія підготовчих дій. Заздалегідь порізану на плотері плівку потрібно «вибрати» (тобто звільнити від зайвої плівки), потім нанести на транспортну монтажну плівку і лише після цього наклеїти.

Вибірка плівки полягає у прибиранні зайвої плівки з порізаного на плотері зображення. Необхідні інструменти: ножиці, макетний (канцелярський) ніж.

Починати зачистку треба з кута виробу. Деякі макетники починають роботу з вирізання-виймання серединок букв, що полегшує подальшу вибірку. Непотрібна плівка виймається-видаляється поступово обережними рухами (див. відео). Якщо разом з цією плівкою, яку ми видаляємо, піднімається і потрібний текст, то його треба акуратно відділити і повернути на попереднє місце за допомогою ножа. Гарних результатів можна досягти, починаючи процес видалення саме з правого боку роботи, завдяки чому вінілова плівка менше чіпляється за такі букви як Е, С. Якщо ви працюєте з зображенням великого розміру, з кількома рядками тексту або ж зі складним логотипом, то не варто видаляти всю плівку одночасно. Для зручності можна поступово час від часу відрізати вже вийняту плівку ножицями. Для полегшення роботи можна також макетним ножем зробити попередні надрізи між рядками. Робити це потрібно дуже охайно та обережно, щоб не пошкодити підкладку (див. відео).

Монтажна або транспортна плівка дозволяє переносити будь-який попередньо порізаний на плотері текст та зображення з підкладки на рекламну поверхню не по одному елементу, а суцільним необхідним вам шматком, блоком. Принцип дії: на вирізані та вибрані букви наносимо монтажну плівку, букви фіксуються на ній, після чого за допомогою «монтажки» переносяться на потрібну поверхню, а монтажна плівка акуратно прибирається. Монтажну плівку можна потім використовувати ще кілька разів. Щоб не на робочій поверхні не утворювалися зморшки, транспортну плівку треба наносити на заздалегідь «вибране» (див. вище) зображення дуже обережно (див. відео).

Після чого монтажну плівку притискають-прикріпляють до зображення за допомогою пластикового або повстяного ракеля (можна ґумовим валиком). Якщо ж потрібного інструмента немає, можна скористатися прямокутною пластиною, попередньо обгорнувши її м’якою ганчіркою. Починати притискати-«прикатувати» плівку потрібно з центру і поступово розрівнюючи її до країв. Весь час слідкуйте за тим, щоб «монтажка» щільно і добре прилягала до тексту чи зображення. Після «прикатки» паперову підкладку акуратно виймають. Будьте при цьому дуже обережні і уважні: іноді дрібні чи погано приклеєні букви можуть залишитися на підкладці. Коли весь ваш текст чи зображення будуть перенесені на монтажну плівку, їх можна переносити на заготовлену поверхню.

Існує два основних методи нанесення плівки на матеріал: «на суху» і «на воду» (мокрий). Вибір методу завжди дуже індивідуальна справа і залежить від багатьох чинників. Я надам лише загальні рекомендації.

Вирізані на плотері текст та зображення для економії часу переважно клеяться методом «на суху», оскільки при нанесенні плівки мокрим способом вам доведеться довго чекати, поки висохне клейовий шар плівки, для того щоб видалити монтажну плівку. Якщо ж ви новачок і не впевнені у своїх силах, то мокрий метод – ваше спасіння. Адже він дозволяє переміщати і навіть переклеювати плівку кілька разів, бо допоки клейовий шар мокрий, він не стужавіє. Цей метод також дозволяє клеїти плівку «без бульбашок». Його зручно застосовувати і при монтажі плівки на вітрини чи інші масштабні поверхні.

До недоліків мокрого методу слід віднести довгий час висихання до повного склеювання. Краї плівки через якийсь час можуть відклеїтися і скрутитися. Недоліки сухого методу: при монтажі «на суху» часто залишається багато пухирців-бульбашок, особливо якщо монтажник не дуже досвідчений, і є небезпека безповоротно зіпсувати рекламне зображення. Але якщо все зроблено професійно, то склеєні поверхні тужавіють одразу і склеюються набагато міцніше, ніж при використанні мильної води. Прозорі, напівпрозорі, усі вітражні і світлопропускаючі плівки клеяться лише «на воду». Щоб не залишати на плівці подряпин та розводів, а також унеможливити пошкодження друку, ракель треба трохи змочити водою.

Необхідні інструменти

• Ножиці для порізки зайвої плівки та видалення частини подкладки повинні бути гострими. Тупі ножиці будуть рвати матеріал і залишати дрібні шматочки паперу, які можуть потрапити під плівку.
• Макетний (канцелярський) ніж.
• Ракель – спеціальний інструмент для пригладжування-притискання-«прикатування» плівки. Його можна замінити 5-10-ти сантиметровим шматком пластику, який треба обгорнути м'якою тканиною ( тканину підібрати таку, яка не залишатиме подряпин).
• Голка для проколювання пухирців-бульбашок, якщо вони з'являться в процесі роботи. (Але, звичайно ж, краще не допускати їх появи). Варто проколювати лише великі бульбашки, більші ніж 3-4 мм в діаметрі, дрібні через певний час зникнуть самі. Прокол треба робити якомога меншим, повітря чи залишки води після проколювання витискаємо рукою чи ракелем.
• Ганчірки. Їх повинно бути кілька: для попереднього зняття бруду і обезжирювання поверхні, а також для протирання від пилу і бруду, які можуть з'явитися вже в процесі роботи. Вибирайте бавовняні ганчірки або мікрофібру, не використовуйте цупкі матеріали і такі, які залишають ворсинки.
• Розпилювач.. Його використовуємо для рівномірного нанесення водного шару на поверхню плівки та на робочу поверхню. Можна скористатися звичайним розпилювачем для квітів.
.
• Миючий засіб. Це може бути обезжирюючий засіб для миття посуду, наприклад, «Gala». При наклеюванні «на воду» для попереднього очищення поверхні від пилу та бруду додаємо 1-2 краплі такого засобу на 1 літр води, розчин має бути ледь слизьким.
• Засіб для обезжирювання поверхні: спирт (можна технічний), горілка (гірший варіант) або несильні обезжирюючі розчинники.
• Ґумовий шпатель для видалення води з поверхні. Це необов’язковий інструмент, але він дуже полегшує роботу при наклеюванні плівки на вітрини.
• Тягарець чи затискачі для фіксування легких невеликих матеріалів, які можуть зісунутися з місця у відповідальний момент нанесення плівки, а це ускладнить роботу.
• Малярна стрічка (можна нарізати смужки «монтажки» або самої плівки). Слугує для фіксації плівки на матеріалі. Застосовується при попередньому виставленні макета, особливо коли на робочому столі є кілька об'єктів.
• Фен. Його використовують для нагрівання плівки струменем гарячого повітря під час наклеювання на складні поверхні. При нагріванні плівка Oracal розм’якшується, краще тягнеться, її легше демонтувати, легше також випрямити заломи та згини, що утворюються часом в процесі роботи. При наступному охолодженні плівка набуває своєї попередньої структури.

(Див. відео.) Для початку плівку ретельно вирівнюють (виставляють) по матеріалу. Слідкуйте за тим, щоби вініл повністю накривав матеріал, а краї плівки та матеріалу збігалися. (У випадку якщо ви наносите плівку методом порізки, на макеті перед порізкою потрібно нанести «прив’язочні» лінії, за якими потім буде легше вирівняти плівку відносно матеріалу.)

Далі, для запобігання зміщенню, плівку «приживляють» до матеріалу. Після цього правий край плівки звільняємо від підкладки. Робити це потрібно дуже обережно, щоб не помнути плівку. Шматок підкладки розміром приблизно 5-10 см відрізаємо ножицями або можна просто підвернути підкладку під неї саму, але в цьому випадку можна змістити плівку стосовно матеріалу.

Далі плавними рухами ракеля від центру поступово прикатуємо-притискаємо решту плівки, що залишилася. Робити це потрібно без поспіху, ретельно і акуратно: за один рух приклеюєте 1-4 см плівки.

Залишки плівки можна акуратно скручувати в рулон і використовувати як каркас для натягування плівки. Ракель повинен щільно прилягати до поверхні, відрив ракеля від поверхні в момент «прикатки» призводить до утворення пухирців-бульбашок. Основну частину плівки тримайте в трохи в натягнутому стані і під гострим кутом до поверхні. Якщо плівка зімнулася чи приклеїлася з пухирцями, її можна акуратно частково демонтувати, адже у більшості випадків клей тужавіє не одразу. Головне – це дати плавне, рівномірне навантаження, щоб не розтягнути плівку.

(див. відео) Попередньо нанесена ледь мильна вода не дозволяє клею стужавіти зразу і навіть робить його до певної міри слизьким, що дасть вам можливість «підривати» плівку і переміщати її на потрібне місце в процесі роботи. Як вже зазначалося, цей метод дозволяє попередити утворення бульбашок повітря, що є дуже зручним в роботі з матеріалом більших розмірів. Для нанесення води використовуйте пульверизатор. Вода має бути чистою та теплою. До неї треба додати невелику кількість «Gala» або іншого миючого засобу. Однак будьте уважні до компонентів засобу, адже серед них можуть бути небажані добавки. Не забувайте й про те, що багато засобів містять жирові та воскові компоненти.

Воду розпилювачем наносять на рекламну поверхню, а потім і на вініл, після чого зображення прикладають до поверхні та вирівнюють стосовно країв матеріалу. В першу чергу обережними плавними рухами від центру виробу розгладжують великі бульбашки та нерівності (дуже великі нерівності можна виправити просто підняттям плівки за край). Поступово, від центру до країв, видаляєте основну частину води. Потім треба знову дуже ретельно пройтися кілька разів ракелем по всій поверхні, щоб бульбашок з водою не залишилося зовсім.

В залежності від температури та вологості повітря остаточна міцність приклеювання досягається через 2-3 дні при температурі повітря вище +15°С. Пришвидшити процес можна підвищеною вентиляцією. Щоб запобігти відклеюванню країв плівки, треба наступного дня ретельно перевірити всі краї і додатково пройтися по них ракелем.

(див. відео) Нанесення плівки на автомобіль потрібно проводити у сухому чистому і теплому боксі за температури приблизно 20-24°С. За кілька годин перед обклеюванням авто треба ретельно вимити та очистити від усіх забруднень. Попередньо автомобіль миють на мийці без додавання спецзасобів, які містять віск та інші захисні сполуки. Потім в боксі його обробляють ізопропіловим спиртом та витирають насухо. А ще краще залишити автомобіль у боксі на ніч, це робиться для того вирівнювання температури металу авто та температури приміщення, а також для повного висихання усіх деталей (якщо має проводитися повне оклеювання машини).

Нанесення аплікації на автомобіль можна проводити «сухим» або ж «мокрим» способом. Особисто я віддаю перевагу «сухому». Це позитивно позначається на строку служби реклами, збільшує тривалість її експлуатації. Для заклеювання вигнутих поверхонь використовуйте фен. При помірному нагріві плівка краще розтягується і добре облягає усі вигини. Для монтажу плівки на вигнуті поверхні автомобіля використовуйте тільки литу плівку. Якщо у вас використано друк, то його обов’язково треба заламінувати, до того ж обов’язково плівкою тої самої серії.